ВЕЧІР-РЕКВІЄМ ПРИСВЯЧЕНИЙ СВІТЛІЙ ТА НЕВМИРУЩІЙ ПАМЯТІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

Україна їх канонізувала за велінням серця…

Нестерті й проникливі будуть завжди у пам’яті обличчя тих, хто віддав своє життя заради інших. З невщухаючим болем та живильною гордістю четвертий рік поспіль схиляємо голови в знак шани НЕБЕСНІЙ СОТНІ.

Студенти першого курсу спеціальності «Медсестринство» (спеціалізація фельдшер) разом з керівниками групи Марією Мар’янівною Стецик та Святославом Івановичем Шведом провели вечір-реквієм пам’яті НЕБЕСНІЙ СОТНІ.

Щороку – це пригадування подій, що назавжди змінили свідомість кожного сучасного українця. В українській історії скорботних сторінок нажаль без ліку та щоразу історики відкривають нам і сьогодні маловідомі, приховані факти. МАЙДАН 2014-го подарував надію звершитись споконвічному прагненню нації на волю і самовизначення, на достойне життя та пошану, та все ж якою дорогою ціною… життям. Не одним життям, а сотнею нашого світлого святого братства воїнів, котрі на НЕБЕСАХ стоять на сторожі незалежності України, свободи народу, майбутнє.

Ведучі вечора Валентин Садовський, Мар’яна Ільницька, Любов Рибчак та Святослав Целень з невдаваним трепетом та свідомим розумінням змісту зачитували факти, які назавжди закарбованій і в їх молодій пам’яті, як болюче нагадування про подвиг незнайомих але рідних людей. Наша молодь є свідком творення нової української історії, переживає разом з Україною біль її ран, гіркоту її сліз, що виливається у авторській поезії студентів. «Я не хотіла жити в час війни» – саме в цій поезії Мар’яна Гулич висловила свої відчуття нещодавніх приголомшливих подій в Україні. Авторка багатьох віршів та незмінна учасниця творчих вечорів коледжу проникла в серця глядачів й співочим талантом.

 

Віршовано, в прозі чи в пісні Марія Коваль, Андріян Перейма, Ганна Батіг, Ірина Вільчинська, Віта Ложінська, Михайло Яворський – юнаки й дівчата, наші майбутні медики, кожен по-своєму, але так відверто взивали до сердець слухачів. На голос серця завжди інше серце озветься. Присутні не ховали своїх емоцій, а дехто й сліз. Байдужих немає. Не може бути. Українці сплетені в єдиний сильний духом організм, що вірить і знає, – перемога буде, бо шлях до неї – ПРАВДА, і боронить цей шлях СОТНЯ, НЕБЕСНА СОТНЯ!

Запалімо свічку пам’яті!

 

В наших думках, серцях і вчинках будьмо достойними святої жертви!

Поезія Віти Ложінської

Я переживала важко за Майдан.

За кожен постріл, вибух чи ридання.

Як мій народ не може вирватись з кайдан,

І як влада не чує їх благання.

Я переживала важко за людей,

За тих людей, які втрачають рідних,

Які помирають серед ночей

І помирають з гордістю, а не для медалей срібних!

За тих ЛЮДЕЙ, що дарували мир

В домівках наших і у наших душах.

За тих, хто їх благословив

Й проніс в серцях і у славних віршах…

Опубліковано за згодою автора

 

Про коледж

Самбірський медколедж - коледж, який навчає фахових майбутніх молодших медичних працівників.

200020
Сегодня
Вчера
На этой неделе
На прошлой неделе
В этом месяце
За прошлый месяц
За все дни
73
595
1817
195058
7894
14226
200020

Ваш IP: 54.162.159.33
Время: 2018-09-21 01:33:08