Самбірський медичний коледж

ВЕЧІР-РЕКВІЄМ ПАМ’ЯТІ НЕБЕСНОЇ СОТНІ

 

 

Минає день, і рік, і ось вже п’ята річниця глибокої відкритої рани на тілі нашої України… Небесна статистика вимірюється не сотнею, а сотнями кращих синів та дочок молодої держави…

21 лютого студенти групи 2Фр (11) нашого коледжу разом з керівником Світланою Ковальчук, за мистецької та технічної підтримки керівника гуртка художньої самодіяльності Павла Буряка та інженера ЄДЕБО Олега Ковальчука, підготували та провели вечір-реквієм, щоб зі всією студентсько-викладацькою родиною вшанувати героїчну жертву в ім'я ЖИТТЯ.

Учасники дійства 5 років назад були підлітками 10-12 років. Сьогодні вони глибше й чутливіше сприймають новітню історію своєї держави, свідками якої є самі. Тому, без перебільшення, свідомо та надемоційно звучали живі діалоги Роксолани Слюзар та Надії Ільків (в образі Матері-України) «Чому ти плачеш душенько тендітна?». Ведучі вечора – Аліна Куріца та Володимир Тимців, під супровід відеофрагментів пригадували разом із усіма присутніми хронологію величних подій.

Вустами Романа Мікули прозвучали слова з прощального листа матері. Роль пораненого юнака виконав Олег Кулій, а дівчини-волонтерки – Софія Рідник.

Трепетне виконання Мартою Михаць пісні «Над землею тумани» зачепило до сліз присутніх у залі.

Складно у такі хвилини розділити актову залу на виконавців, глядачів чи організаторів. У мить вшанування хвилиною мовчання пам’яті Небесної Сотні, всі, як одна зболена душа, шепочи губами «Отче наш», викладачі та студенти коледжу схилили голови перед світлим спомином кожного загиблого ГЕРОЯ, ПАТРІОТА, УКРАЇНЦЯ.

За ці роки Революція Гідності та неоголошена війна болем відбивається в кожному українцеві та біль цей набуває форм віршів, пісень… На вечорі прозвучали: вірш «А сотню вже зустріли небеса» у виконанні Василини Клюйник, Юлії Костюк, Марти Ганцюк, Ірини Савчук, поезія Марії Ціздин. «Ваші сльози матусю» читав Андрій Челик. Затужлива мелодія і тексти пісень «Мамо не плач» у виконанні Анни Маринін та «Небесна сотня білих журавлів» Андріяна Перейми ще раз змусили пережити відчуття непоправної втрати.

Під мотиви пісні Павла Табакова «Любов жива» Христина Безсмертна та Назар Федечко виконали зворушливий танець.

«В краплі сльози любов жива…»

Біль мине, пам'ять – зостанеться з нами назавжди. Жертва за нас найсвятіша нами не забудеться! Нехай же ця пам'ять буде для нас щоденним мірило всіх думок та вчинків.

Українців та Україну чекає світле й щасливе майбуття, бо на його сторожі є НЕБЕСНА СОТНЯ!

Слава Україні!

Героям СЛАВА!

Про коледж

Самбірський медколедж - коледж, який навчає фахових майбутніх молодших медичних працівників.

254918
Сегодня
Вчера
На этой неделе
На прошлой неделе
В этом месяце
За прошлый месяц
За все дни
643
536
1457
250712
10114
8363
254918

Ваш IP: 107.20.10.203
Время: 2019-03-26 23:25:36